Останній дзвінок

Ведучий 1.

День сьогодні такий незвичайний:

Встало сонце, умите в росі,

Скликав в школу нас дзвоник останній

І зібрались на свято усі.

Ведучий 2.

Шкільне подвір’я забуяло цвітом.
Яка чарівна і тривожна мить!
Для когось - вкотре,
А для випускників - востаннє
Сьогодні шкільний дзвоник продзвенить.

Ведучий 1.

Дорогі учні, вчителі, гості, батьки! Сьогодні у нас хвилююче свято – свято останнього дзвоника. Швидко промайнув навчальний рік. Багато контрольних та диктантів було написано. Багато було проведено конкурсів та концертів. І ось тепер ми зібралися на свято останнього дзвоника.

Ведучий 2.

Ось і настав цей радісний і тривожний день, день підведення підсумків і планування майбутнього.
 Сьогодні святкують всі: першокласники, які успішно опанували свою першу книгу - Буквар, випускники початкової школи, які не менш успішно склали перший дорослий іспит - державну підсумкову атестацію. Та найбільш хвилюючим є це свято для наших дорогих випускників.

Ведучий 1.

Застигла школа в німому чеканні,

Бо зараз стануть разом на поріг

Ті 15, що зі школи вийдуть

Не на одну, на тисячі доріг.

Ведучий 2.

Злинь же музико в небо гучніше!

В добру пору лунай, в добрий час

Вище голову! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаємо вас.

Хай здійсняться всі ваші бажання!

Ми ласкаво запрошуєм вас.

Ведучий 1.

Дорогі випускники! Влийтеся ще раз у нашу шкільну родину, вслухайтеся востаннє в переспів дзвінка і збережіть у своїй пам’яті ці неповторні хвилини прощання зі школою.

Ведучий 2.

На лінійку запрошуються випускники 2016 року!       

Звучить марш

Під музику заходять 9-класники.

Ведучий 1.

Школо! До внесення державного прапора стояти струнко!  Рівняння на прапор! Внести державний прапор України!

(Козацький марш)

Ведучий 2.

Травневий день із світлими очима,
Величаючись, ступає на поріг.
Вже рік шкільний лишився за плечима,
І безліч літо простила доріг.

Директор.

Урочиста лінійка, присвячена закінченню 2015-2016 навчального року, оголошується відкритою.

 (Звучить гімн України)

Ведучий 2.

Школа, мій дім, моя родина,
Моя маленька рідна Україна,
Ти іскри радості даруєш нам,
Порив словам, незвіданим думкам.

Ведучий 1.

Вітань чимало, бо гостей багато.

Але скажіть: яке без танцю свято?

В нас є таланти й вистачає хисту,

Тож зараз буде танок променистий!

(Виконується танець «Перлина Україна»)

Ведучий 2.

Покрий нас любов'ю, Боже, 

Зігрій нас Своїм теплом, 

Сховай від горя, від недолі, 

Навчи боротися зі злом. 

Ведучий 1.

Моліться, люди, скрізь і повсюди,

Молитва силу нам дає, 

Лише молитва, щира молитва

В житті наснаги додає.

Тоді настане радість всюди

І прийде Божа благодать.

Лише молитва, щира молитва

Нам може це подарувати.

Ведучий 2.

Запрошуємо священиків поблагословити наших випускників перед початком їхнього дорослого життя.

(Слово надається священикам)

Ведучий 1.

Як мить, минув цей рік навчання.
Були і успіхи, були й розчарування.
Завершились великі перегони.
Підводить підсумки директор школи.

Ведучий 2.

Запрошуємо до слова директора школи Григорчука Василя Дмитровича.             

(Виступ директора школи)

Ведучий 1.

За традицією у дні святкові

Ми поринаємо у глибину років.

І згадуємо знову ми і знову

Тих, хто прославити країну рідную зумів.

Ведучий 2.

На камені священні імена,

У дзвонах тиші голоси нетлінні.

Вони звучать у кожнім поколінні

Як невмируща совісті струна.

Ведучий 1. 

В селі, де рясно розцвіла калина,
Де мати в зажурі незмінно стоїть,
Вітри затихають. Мовчання хвилина.
А поруч в скорботі високий граніт.

Ведучий 2.

Хвилина мовчання. Не чути, немає
Ніякого звуку ніде навкруги.
Хвилина мовчання - ніяк не прощання,
Це мить про минулі страхіття війни.

Ведучий 1.

Вшануймо пам’ять тих, хто звеличив нашу землю, хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Ведучий 2.

Право покласти квіти до пам’ятника надається кращим учням школи.

Ведучий 1.

Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни.

Ведучий 2.

Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Нам не треба війни, не треба –
Ми за спокій і мир на Землі.

Пісня «Нам потрібне мирне небо»

Ведучий 1.

Перша вчителька – добра, терпляча,

Наче мама була вам усім.

А любов її щира, гаряча

Зігрівала серденька усім.

Ведучий 2.

Перша вчителька – це так багато!

Учила вас писати і читати,

Вчила цінувати щиру розмову,

Вчила любити батьківську мову.

Ведучий 1.

Вона вела вас, малюків, за руки

Стежиною, що йшла від “Букваря”

Щоб не вгасали сяєвом науки

Щоб знали все від А до Я.

Ведучий 2.

Випускники! Ми надаємо слово

Тій, хто вам дав колись наук основу.

-        Слово надається першій вчительці Стасюк Світлані Романівні.

(Виступ першої вчительки.)

Виходять двоє дев’ятикласників.

Дівчина.

В дорогу виросла стежина,

Років збігає листопад,

Шкільні роки струмком  барвінку

До пам’яті все гомонять.

Ось перша вчителька за руку

Ввела мене у перший клас.

Ми пам‘ятаєм перші букви,

Що потім снилися не раз.

 Хлопець.

Які тоді ми були різні –

І забіяки, й пустуни.

Спасибі вам за перші кроки,

Уроки дружби й доброти.

(Дарують квіти та незабудку першій вчительці)

Ведучий 1.

В хвилини радості й печалі

Для вас був вірний помічник

Його ви руку відчували.

Він поруч був – ваш класний керівник.

Ведучий 2.

Триває час святкової програми.
Хай слово скаже класна мама.
До слів її, нарад з нас кожний звик:
Така посада — класний керівник!

 Ведучий 1.

Запрошуємо до слова класного керівника Лесюк Галину Михайлівну.

(Виступ класного керівника)

Виходять двоє дев’ятикласників.

Дівчина.

Сказати хочу слово щире —
Нагоди більше не знайду.
І побажати щастя, миру
Я класному керівнику.

Ви непомітно вчили нас
Добру, порядку кожен раз
І, скільки вистачало сили,
Людей порядних з нас ліпили.

Хлопець.

За ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали,
За все ми вдячні вам без ліку,
Спасибі ніжне і велике!

(Дарують квіти та незабудку класному керівнику)

Ведучий 1.

Шкільне прислів'я, мабуть, кожний знає:

"До школи в нас прямують всі стежки!"

Клас дев’ятий! Вас зараз привітає

Надія школи - наші малюки.

Цю мить вони чекали довгий час.

Увага! Слово каже перший клас!

Виступ учнів 1 класу.

1.

Випускники! Які ви всі красиві,

Усміхнені, веселі, чепурні!

Дивлюсь на вас - обличчя всі щасливі,

Й дорослим стати хочеться мені!

2.

Ви скажіть мені відверто:

Та невже ніколи

Вчителька не викликала

Батька й матір в школу?

3.

Ви зізнайтеся відверто,

Як старим знайомим:

Чи вас лаяли за "двійки"

В школі та удома?

4.

Хочу зачіску я модну

І таку ж спідницю.

Може, буду трохи схожа

Я на випускницю?

5.

Хлопчаки усі швиденькі
І рухливі, і меткі!
Всі були, як мак, дрібненькі,
А он виросли які!
6.
Б’ють тепер батьки тривогу,
Де взуття велике взять,
Щоб обуть козакам ноги
В туфлі номер сорок п’ять
7.

Хлопці всі, як дядя Стьопа,
Ну, а нам рости й рости...
Вам, напевно, всю Європу
Видно з тої висоти?
8.
То ж хіба смикнеш людину
Вже за чуба, як колись?
Треба ставити драбину,
Щоб до чуба дотягтись!
9.
А дівчатка, а дівчатка,
Як з журналу мод зійшли!
В першім класі, напочатку,
Ви ж такі, як ми, були!
10.
Ви ідете вже зі школи,
Нам доводиться зітхать.
Вас за двійку вже ніколи
Більш не будуть лупцювать...
11.

А ви нівроку підросли

Змужніли, що й казати.

Дівча, як вишня он цвіте,

І хлопця не впізнати.

12.
Всі ви будете трудитись
І гуляти до зорі.
Ну, а нам ще довго вчитись,
Бо усі ми — школярі!
13.

Ми вам успіхів бажаєм
І здоров’я, і добра!
Із закінченням вітаєм,
Бо для вас прийшла пора.
14.
Хай вас промені голублять
І тепло вам віддають.
Хай усі вас дуже люблять!
Всім щасливо! В світлу путь!
15.

 Для вас розсипала весна

 Пахучий цвіт навколо.

 І дзвоником для вас луна

 Востаннє рідна школа.

16.

А ми поки-що малюки,

Школярики маленькі,

І горнемося залюбки

До вчительки, до неньки.

 17.

Колись і ви були малі,

І мами вас вели до школи.

Тож не забудьте у житті

Ту першу вчительку і школу.

 18.

 Колись вона учила вас,

 Тепер вже нас голубить.

 Та пам’ятайте, що вона

 Усіх-усіх вас дуже любить.

19. 

Перший клас вам всім бажає

І здоров’я, і добра,

Щоб були ви всі щасливі

І не знали горя й зла.

 20.

Сьогодні ваше свято –

Це незабутня мить,

Я хочу побажати:

Нехай вам всім щастить!

 21.

В легку путь і в добрий час!

в успіх ми ваш віримо,

а на згадку вам від нас

Скромні сувеніри.

(Вручення подарунків)

Ведучий 2.

Батько й мати...

Хто вас ще так знає?

Хто за вас душею вболіває?!

Крок в життя - відповідальний крок,

Завжди пам'ятайте батьківський урок!

Ведучий 1.

Якими б шляхами ми не йшли,

Які би справи не здійснили,

До батьків ми поспішаємо завжди,

Несемо мрії і надії.

Вертаючись з віддалених країн.

Після тривожних мандрів і розлуки,

Вклоняємося низько ми батькам своїм,

Цілуючи натруджені й ласкаві материнські руки.

 Ведучий 2.

До слова запрошуються  батьки випускників 

_____________________________________

Дев’ятикласники – батькам.

Попереду ще іспитів багато.

Ми їх складемо, буде все гаразд.

Чого ж ви зажурились, мамо й тату?

Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

І ти за нас, матусю, не журися,

На славу й честь благослови синів.

Будь певний, батьку, весело всміхнися,

Ми ще повернем славу козаків.

Це ми сьогодні розправляєм крила,
Щоб полетіти у майбутній день.
Ми стрінем там «червонії вітрила»
І заспіваєм ще своїх пісень!

Де б не були ми і що б не робили,
Мати і батько із нами завжди.
Нас годували, вбирали, любили,
Поки ми з вами у школу ходили,
Вчилися з нами, повірте, й вони.

Та з кожним днем все краще розуміємо,
Що ви бажали тільки щастя нам,
Ми хочемо, щоб ви пробачили і знали :
Ми вдячні за усі турботи вам.

Бо без батьків, чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і добра.
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла.

(Звучить пісня «Мамо, мамочко моя…»

Вручення квітів батькам,

мами знімають бантики дівчаткам)

Ведучий 1.

І знов на свято гості завітали:

Восьмий клас, які вас добре знали.

Вони вам трохи заздрять, але все ж

Бажають щастя й радощів без меж!

Ведучий 2.

Слово надається восьмикласникам.

1-й восьмикласник

Хай не буде у долі місця смутку і тузі,

Хай зустрінуться щирі, добрі, лагідні друзі!

2-й восьмикласник

Щоб ніколи образи та злих слів не почути.

Незабаром ваш випуск - нам ще рік в школі бути!

3-й восьмикласник

Восьмий клас. Лишився рік у школі,
Дитинство вже відходить за поріг,
Вже скоро вирушим назустріч своїй долі,
Життя простеле перед нами тисячі доріг.
4-й восьмикласник

А поки що ми будемо учитись,
Ми будем прикладом молодшим школярам,
Щоб вчителі нами могли гордитись,
Ми постараємося, вірте нам!

5-й восьмикласник

Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,

Випуск дві тисячі шістнадцятого року!

Хай кожний своє щастя знайде сам!

Ми щиро всі бажаєм вам!

Вручення восьмикласниками  дев’ятикласникам незабудок.

Ведучий 1.

Усі сьогодні вітають винуватців свята - наших випускників. Та їм також є що сказати своїй школі, вчителям, учням.

Виступ дев’ятикласників

1.

Ось час проб’є, і школу ми покинем

Уже назавжди. Тут не буде нас,

Розійдемось у світ ясний, полинем

І засумує школа, рідний клас.            

2. 

Ми вам, молодшим, школу залишаєм.

Шануйте старших, в дружбі всі живіть.

Ви кращі будете за нас, ми знаєм,

Та про любов на партах не пишіть.

3.

Учіться добре і живіть чудово,

Та не гуляйте у вечірній час,

Не бийте вікон, навіть випадково,

І час від часу згадуйте про нас.

 4.

Пишіть диктанти і книжки читайте,

Щоб ліні дух нарешті з школи щез,

Ну а з уроків, друзі, не тікайте,

Навчальний не затримуйте процес

5.

Садіть дерева, сійте гарні квіти,

Щоб школа стала, як вінок для вас,

Живіть щасливо в рідній школі, діти,

А ми сюди прийдемо ще не раз.

6.

Ми для вас, дорогі вчителі,

Будемо вічними учнями в школі,

Хоч підемо по цій землі

І своєї шукатимем долі.

7.

Пустували не раз і не два

І уроки зривати уміли.

В вас боліла від нас голова,

Але ви все одно нас любили.

8.

Уклін низенький, наша школо!

Уклін вам, рідні вчителі!

Яким же передати словом

Любов до вас на цій землі!

9.

Бринять для  нас дзвінки останні,

Іх спогад буде доганять…

Учителів любимих, рідних

До сліз ми хочем обійнять.

10.

 Найкращі квіти, що на цій землі,

Любов, повагу і серця гарячі

Прийміть від нас, шановні вчителі,

Ми летимо.-- Бажайте нам удачі.

11.

Ми вам, молодшим, школу залишаєм,

Шануйте старших, в дружбі всі живіть.

Ви кращі будете за нас, ми знаєм

Та про любов на партах не пишіть.

  12. 

Затихнуть пісні, і почнеться урок,

Урок, на який не лунає дзвінок.

Із того уроку не можна втекти

Й оцінку поточну не виправити,

13.

Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути і літо, й зима.

Й не сорок хвилин трива той урок,

А довге життя - кожен день, кожен крок.

14.

Учителю мій, наставнику добрий,
Прийми наш сердечний уклін до землі.
За працю величну, за ночі безсонні,
За любляче серце спасибі тобі!

15.

Були ви з нами поруч в кожній справі -

Шановні, любі, щирі вчителі,

Порадники суворі і ласкаві,

Ви - честь і слава нашої землі!

Ми всі здоров'я, щастя вам бажаєм,

Бо стан душі не висловить словам.

За все, чого навчилися і знаєм.

Сьогодні ми завдячуємо вам!

Учні дарують квіти вчителям.

Ведучий 2.

Настав день, і дитинство, як мить,
Промайнуло зорею далеко.
Прийшов зрілості час і останній дзвінок
Прилетів, як додому лелека.

Ведучий 1.

І ось ця мить, в житті єдина мить,

Коли останні дзвоник продзвенить.

Мелодія весела і сумна,

Мов спогад серця зараз пролуна.

Ведучий 2.

Право дати останній дзвоник надається учню 9 класу ______________   ______________ та учениці 1 класу ____________________________. 

Ведучий 1.

Дзвоник останній,
Перший крок у житті,
Палкий порив і юності й надії.
Нехай щастить вам, друзі, у житті,
І хай здійсняться ваші мрії.

Ведучий 2.

Школо! До виносу прапора шикуйсь! Струнко!

(Виноситься прапор)

Козацький марш

Ведучий 1.

Увага, школо! Мить ця особлива,

"Останній дзвоник" - дійсно свято з свят.

Хвилюються випускники щасливі,

Бо зараз починають свій парад!

Ведучий 2.

Пишайся ними, Україно мила!

Їм вчитись й працювати залюбки!

Щоб їм завжди в житті усім щастило,

Візьміть батьки у руки рушники!

Ведучий 1.

Рік за роком – наче день,

9 літ минає.

Вже нові випускники

Школу залишають.

Простели, мамо, рушник,

Той, що вишивала,

Щоби рівним полотном

Дітям доля слалась.

Дай, матусю, оберіг

Дітям на дорогу,

Щоб ніхто з них не забув

Отчого порогу.

Ведучий 2.

Простеліть же свого материнського рушника від шкільного порогу і хай рушникова доріжка веде ваших дітей по життю, а життя буде, як ці рушники – довгим, чистим і вишитим різнокольоровими нитками.

(Матері стелять рушники від шкільного порогу під мелодію пісні  «Рідна мати моя», і випускники проходять під рушниками зі школи)

 Ведучий 1.

Вирушили в дорогу наші випускники, щасти їм завжди і у всьому!