Сценарій свята
Ми - нащадки славного роду
Улюблена
Богом перлина
Для
всіх українців одна
Козацька
моя Україна
Хлібів
золотих сторона
Негодами
лютими бита
Віками
ти йшла до мета
Тобі в
небі зорею світити
Ведучий:
Шикуйсь! До вносу Державного прапора України стояти струнко!
(Звучить мелодія козацького
маршу, вноситься прапор).
(Гімн України.)
Ведучий 1.
Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана
земля є святою і рідною, тому її захист - це найперший обов’язок народів
Для українців такою землею є Україна.
Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, наших працелюбних і героїчних
предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.
Ведучий 2. 14
жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і
надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу
Ісуса Христа Для нас, українців, це
свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь,
невмирущість героїчних традицій нашого народу.
Ведучий 1: Свято
Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори
нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту
Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Багато церков маємо
побудованих на честь свята Покрови.
Ведучий 2: Козаки настільки вірили в силу Покрови
Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали це свято, що
впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу
назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається
ще й як день українського козацтва.
Неозорі степи України,
Чарівливі Дніпра береги.
Синя хвиля за хвилею рине
Крізь розлогі квітчасті луги.
Там і Січ Запорізька стояла,
Мов орлине гніздо серед скель,
Ворогам-хижакам не давала
Українських топтати осель.
Хто кохав рідний край до загину,
Мав у серці синівську любов,
Той на Січ в злу і добру годину
Батьківщині служити ішов.
І козацька озброєна лава
Рідний край берегла день і ніч.
І світами котилася
слава
Про стару
Запорізькую Січ.
Сяяли на сонці
Шаблі запорожців,
Як вони на конях
Гнали ворогів.
Козацькому роду
Нема переводу.
Лине про них слава
З далеких віків.
Гей ви,
хпопці-запорожці,
А де ж
ваша сила?
Чи свою
козацьку славу
Ви не
розгубили?
Будем,
хлопці-запорожці,
Завжди
пам’ятати:
Хто
безсилий, той безкрилий.
Тому не
літати.
Танець «Перлина»
3 нас, маленьких козаків,
Не відводить нині віч
Всім відома з правіків
Легендарна славна Січ.
Кличе нас Вкраїна-ненька,
Маєм шаблю і бунчук.
Хоч ще, кажуть, ми
маленькі,
Та козацький маєм дух!
Ну, а я скажу вам прямо,
Чесно і без зайвих слів:
Хочу бути отаманом
Запорізьких козаків!
Не буваєм ми понурі,
Любим жарти, танець, пісню.
Ми - козацької
натури!
Ми - майбутнє
України!
Танець «Запорожці»
Добром світіться, козачата,
Даруйте Україні вірність.
Довічно вчіться захищати
Домівку, рідний край та
гідність.
Незалежність українського
народу
Нам треба, друзі, берегти.
Недаремно кров лилася за
свободу –
Волю здобували козаки.
Хай вам
щастить завжди й у всьому,
Не
піддавайте серце злому.
Хай Бог
нам усім допомагає
і
рідний край оберігає.
Благослови,
Пречиста Діво,
Царице
неба і землі,
Тисячолітню
Україну,
Скріпи
її духовну силу.
Щиро ми
молимось Тобі —
Царице
неба і землі.
Минають віки.
Змінюються смаки.
І, як на диво, пісня, яку
створив народ, - виживає.
І заповнює серця, душі
людей.
Гей, рівняйся, військо
запорозьке!
Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.
Конкурс пісні і строю.
Чолом, панове товариство,
Тепер прощатися пора.
Через рік на цьому місці
Затанцюєм гопака.
До зустрічі!
(Звучить марш.)
Немає коментарів:
Дописати коментар